Нержавіюча сталь визначається в GB/T20, 878-2007 як сталь, основними характеристиками якої є нержавіюча сталь і стійкість до корозії, вміст хрому становить щонайменше 10,5 відсотка, а вміст вуглецю – щонайбільше 1,2 відсотка.
Нержавіюча сталь - це абревіатура нержавіючої та кислотостійкої сталі. Сталь, яка є стійкою до слабких корозійних середовищ, таких як повітря, пара та вода, або має нержавіючу властивість, називається нержавіючої сталлю; Сталь, стійка до хімічної корозії, називається кислотостійкою.
Через різницю хімічного складу їх стійкість до корозії різна. Звичайна нержавіюча сталь, як правило, нестійка до хімічної корозії, тоді як кислотостійка сталь, як правило, нержавіюча. Термін «нержавіюча сталь» відноситься не тільки до одного виду нержавіючої сталі, а й до понад 100 видів промислової нержавіючої сталі. Кожен тип розробленої нержавіючої сталі має хороші характеристики у своїй конкретній галузі застосування.
Взагалі кажучи, твердість нержавіючої сталі вища, ніж у алюмінієвого сплаву, а вартість нержавіючої сталі вища, ніж у алюмінієвого сплаву.
